На початку вересня Кабінет Міністрів представив стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього бізнесу (МСБ). Що це означає для підприємців? Forbes разом з експертами розібрав цей документ.
До 2020 року Україна планувала увійти в двадцятку країн за рейтингом легкості ведення бізнесу Doing Business, згідно з попередньою стратегією розвитку МСБ 2017–2020 років. Однак за цей час вдалося піднятися лише з 80-го на 64-те місце.
У новій стратегії до 2027 року Міністерство економіки ставить перед собою нові завдання: провести масштабну дерегуляцію, повернути українських працівників з-за кордону та розвинути альтернативні джерела фінансування для МСБ.
Яких змін варто очікувати малим та середнім компаніям?
Цілі розвитку МСБ від Мінекономіки
У розробці стратегії та операційного плану брали участь також Мінцифри та Офіс з розвитку експорту та підприємництва. Документ базується на чотирьох основних цілях:
• Відновлення та спрощення процесу ведення бізнесу;
• Сприяння інноваційному розвитку, цифровій трансформації та “зеленому переходу”.
Порятунок від касових розривів
Основою для кредитування МСБ на найближчі три роки залишається пільгова програма “5-7-9”. У бюджеті на 2023 рік було закладено 16 млрд грн на цю програму, а на 2024 рік – попередньо 18 млрд грн, згідно з даними сервісу відкритих даних OpenBudget. На початку цього року держава заборгувала банкам 7 млрд грн, тому в травні уряд обмежив фінансування оборотного капіталу з 60 млн грн до 5 млн грн та переорієнтував програму на інвестиційні цілі.
Окрім традиційного фінансування через кредити та гранти, Мінекономіки пропонує розвивати альтернативи – факторинг та лізинг.
У першому кварталі 2026 року на базі “Prozorro.Продажі” має запрацювати платформа з факторингу. “Підприємець виставляє на платформі дебіторську заборгованість, декілька фінансових установ пропонують її викупити. Перемагає та, яка запропонувала найвигідніші умови – відсоток та терміни”, – пояснює керівник проєктного офісу “Prozorro.Продажі” Олександр Лихостоп.
Вартість розробки платформи компанія не розкриває. Технічну частину вже реалізовують власною командою з п’яти інженерів на базі аукціонної системи “Prozorro.Продажі”, розповідає GR-менеджерка компанії Анна Зарудна. “Для нас, як акціонерного товариства, це стратегічний проєкт на 2024 рік”, – зазначає вона.
Розвиток факторингу має оживити торгівлю та здешевити традиційні кредитні інструменти, вважає член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.
Можливість випуску облігацій для МСБ
Документ пропонує спростити МСБ процес випуску цінних паперів та їх торгівлю на біржах. Відповідне законодавство планують ухвалити у четвертому кварталі 2026 року. Наприкінці 2027 року НБУ та НКЦПФР мають подати законопроєкт про краудфандингові платформи та колективне інвестування. Як це працюватиме?
На краудфандингових платформах ініціатори проєктів публікуватимуть свої пропозиції, а громадськість та потенційні інвестори визначатимуть, які з них отримають фінансування, пояснюють у пресслужбі Мінекономіки.
Малий та середній бізнес поки не готовий до публічного розкриття інформації про свої фінанси, вважає СЕО інвестиційного акселератора для МСБ INDAX Таша Калінкіна. “На розвиток культури прозорості та відкритості знадобиться не один рік”, – каже вона. Серед інших ризиків – недостатня обізнаність підприємців у сфері інвестицій та зайнятість власників МСБ в операційних процесах компанії, що залишає мало часу на якісну підготовку до IPO, додає Калінкіна.
Цифрова безпека
З початку 2025 року малі та середні підприємці зможуть отримати ваучери до €1000 на доступ до цифрових рішень. Серед них – інструменти для управління підприємством, впровадження заходів з кібербезпеки, технології штучного інтелекту, IoT та аналіз великих даних. Орієнтовний бюджет програми – €175 млн за кошти міжнародної технічної допомоги, повідомили у пресслужбі Міністерства економіки.
Деякі кроки в цьому напрямі вже зроблені. У липні платформа Мінцифри “Дія.Бізнес” запустила сервіс безкоштовної кібердіагностики МСБ за підтримки USAID, в рамках якого 500 компаній можуть перевірити свою ІТ-інфраструктуру на вразливість. Говорити про результати роботи сервісу поки зарано, відповіли у пресслужбі “Дія.Бізнес”.
Напрям цифровізації на четвертий квартал 2026 року – створення інструменту для електронних рахунків (e-Invoicing). Мета – допомогти МСБ уникнути штрафів, отримувати податкові знижки та стати конкурентоспроможнішими на європейському ринку, йдеться у стратегії. “Це єдиний стандарт виставлення рахунків та їх обробки у всіх бухгалтерських програмах”, – пояснює директор Асоціації членів платіжних систем EMA Олександр Карпов.
Підтримка МСБ за кордоном
Мінекономіки ставить за мету збільшити кількість експортерів серед МСБ до 35 000 компаній у порівнянні з 27 300 у 2021 році. Основні інструменти – міжнародні торговельні виставки, збільшення фінансування Експортно-кредитного агентства та освітні програми про експорт для підприємців.
До просування експорту планується залучати дипломатичні представництва України за кордоном. “Посольства вже допомагають домовлятися з організаціями, які проводять виставки, про безкоштовну площу чи участь для українських компаній”, – розповідає керівниця напряму аналітики та стратегій Офісу розвитку експорту та підприємництва Ольга Гвоздьова.
Інша можливість для МСБ – розширення участі в європейських мережах для підприємців, таких як Erasmus for young entrepreneurs та Enterprise Europe Network. Це B2B-платформи, через які компанії можуть шукати партнерів за кордоном, пояснює Гвоздьова.
1. Як це вплине на малий та середній бізнес в Україні?
• Спрощення ведення бізнесу, доступ до нових фінансових інструментів та цифровізація покращать умови для розвитку МСБ.
2. Як це вплине на інвестиційний клімат в малий та середній бізнес в Україні?
• Розширення можливостей фінансування та спрощення процедур залучать більше інвесторів до МСБ.
3. Як це вплине на доходи інвесторів, які інвестують в різні напрями малого та середнього бізнесу в Україні?
• Підвищення прозорості та доступ до нових фінансових інструментів можуть збільшити прибутковість інвестицій.
4. Чи можуть потенційно бути будь-які негативні впливи на основні напрями економіки України або інші сфери малого та середнього бізнесу?
• Можливі ризики через недостатню готовність МСБ до публічності та розкриття фінансової інформації.
5. Що потрібно зробити для максимальної вигоди від цього для інвесторів та бізнесу?
• Підвищувати рівень прозорості, навчатися інвестиційній грамотності та активно впроваджувати цифрові технології.
6. Як це вплине на показники фінансових індексів в Україні?
• Розвиток МСБ та зростання експорту можуть позитивно відобразитися на фінансових індексах країни.